У складі сільської ради чотири населенних пункти, а саме:
с. Степанівка – центр сільської ради;
с. Самойлівка – 4км від центру сільської ради;
с. Новопавлівка – 3км від центру сільської ради;
с. Новоіверське – 8км від центру сільської ради.
Площа сільської ради становить 5970,7га, на якій розташовані сільськогосподарські угіддя, лісосмуги, ліс, пасовища, лінії електропередач, залізниця, населені пункти, де станом на 01.01.2008 року проживає 1250 громадян, з яких: 192 дитини, 511 пенсіонерів, учасників бойових дій Великої Вітчизняної війни залишилося 2 чоловіка.
|
Найменування населеного пункту
|
Площа населеного пункту, га
|
Кількість дворів
|
Кількість мешканців
|
|
с. Степанівка
|
182,7
|
349
|
921
|
|
с. Самойлівка
|
66,6
|
76
|
191
|
|
с. Новопавлівка
|
34,3
|
30
|
64
|
|
с. Новоіверське
|
33,2
|
34
|
74
|
Заселення цієї місцевості належить до початку XVIII ст. Тоді тут стояли сторожові пости для захисту півдня країни від нападів турецьких і татарських загарбників.Після російсько – турецької війни 1768-1774рр. ці землі одержав поручик Кох, курський поміщик. На цей час тут уже був безіменний хутір з 10 селянських хат з українським населенням.
У 1778 році в Коховому (село називалося за іменем власника) проживали 597 чоловік. За відомостями 1792 року, понад 550 селян – кріпаків обробляли 3340 десятин поміщицької землі. 120 десятин орної землі належали церкві.
У 1854 році село перейменували на Степанівку.
Головним заняттям жителів було землеробство й тваринництво. Сіяли жито, пшеницю, ячмінь, просо, льон, коноплі та інші культури, а також розводили велику рогату худобу, овець, свиней.
Всю волость з 37 населиними пунктами і понад 16 тис. жителів до 1907 року обслуговував один фельдшерський пункт, створений у Степанівці 1862 року.
У 1907 році було відкрито вролосну лікарню на 20 ліжок (пізніше на 75 ліжок). І до цього часу мешканців Степанівської сільської ради, Самарської та Криничанської сільських рад лікують та проводять профілактичні роботи працівники Степанівської амбулаторії сімейної медицини, до складу якої війшла діюча з 1997 року Степанівська лікарська амбулаторія, яка була утворена на базі Степанівської дільничої лікарні. Слава Степанівської лікарні, яку очолював з 1949 по 1979 рік Рудченко Олександр Павлович, поширювалася навкруги. На операції до лікаря Рудченка О. П. приїзджали навіть жителі міст. За свою невтомну працю його нагороджено орденом Трудового Червоного Прапора.
В Степанівській амбулаторії сімейної медицини функціонують наступні кабінети: лікаря сімейної медицини, педіатра, стоматолога, акушера, лабораторія.
Першу школу відкрили лише 1862 року, майже через 100 років після після заснування села. Містилася вона в церковній сторожці. В 1912 році земство побудувало в Степанівці чотирикласну
школу, де перед першою світовою війною навчалось близько 100 учнів – менше тритини всіх дітей шкільного віку, переважно заможних родин волості.
Зараз в сільський раді діє загальносвітня школа, яка в 1938 році стала середньою школою. Побудована до Великої Вітчизняної війни школа була зруйнована гітлерівцями і довгий час постійної будівлі школа не мала. Тільки в 1963 році почалося будівництво типової школи, яке завершилося в 1965 році. На той час у школі учнів було більше 300 чоловік. Багато зусиль до будівництва було прикладено тодішнім директором школи Соловйовою Марією Степанівною, якій на зміну прийшла Кайдаш Ніна Григорівна, а потім підставив своє міцне чоловіче плече Неледва Юрій Павлович,На даний час школу очолює Чорний Віталій Володимирович. Степанівська загальноосвітня школа дає міцні знання. Багато випускників поступили в вищі учбові заклади, отримали різноманітні професії і успішно працюють в багатьох сферах діяльності. Випускники школи 1994 року Терещук Роман та 1993 року Коровяка Анатолій на сьогоднішній день мають звання кандидатів технічних наук та підготавляють молоді кадри в Дніпропетровській гірничій академії.
15 жовтня 1941 року фашисти захопили Степанівку. 12 вересня 1943 року наступаючі частини 5-ї окремої мотострілецької бригади полковника Бугайова А. Т. Визволили Степанівку. Багато жителів Степанівки виявили велику мужність, стійкість і відданість своїй Батьківщині в тилу й на фронтах. За трудові й ратні подвиги в роки Великої Вітчизняної війни понад 60 чоловік нагороджені орденами й медалями, в т. ч. Моргунов А. Т. – 2 орденами і 5 медалями, Слаутський А. О. – 3 ореднами, а льотчикові Головачу С. Д. Присвоєно звання Героя Радянського Союзу. 
На території сільської ради побудований один пам’ятник односельцям, що загинули в громадянську війну та три братські могили воїнам – визволителям, які загинули під час боїв за село в 1941 році та під час довгоочікуваного визволення села від німецько – фашистських загарбників у 1943 році. Біля ціх пам’ятників проводяться уроки мужності, до них покладаються квіти, відвідуют їх молоді сім’ї.
В лютому 1951 року 5 колгоспів села (ім. Комінтерну, ім. Калініна, ім. 20-річчя Жовтня, ім. Сталіна та ім. Перемоги) об’єдналися в одну сільськогосподарську артіль ім. Калініна. 1958 року в артілі ім. Калініна з площі 2100 га зібрали зернових в середньому по 20,3ц. Значних успіхів досягли й працівники тваринництва. В 1953-1958рр. поголів’я корів збільшилося до 460 голів, а щорічні надої на корову становили 1706кг. За досягнуті успіхи 8 механізаторів і колгоспників Степанівки було відзначено орденами й медалями Радянського Союзу. Найвищої нагороди – ордена Леніна – удостоєний механік Молчанов М. П. і одна з перших трактористок Головач М. М..
В теперішний час розпайовані землі колишнього колгоспу ім. Калініна, який раніше було реорганізовано в КСП „Степанівське”, знаходяться в оренді ТОВ „Світоч”, фермерських господарствах „Мрія” і „Вибір”, ПП „САЮР”, які займаються товарним виробницвом зерна і соняшника.
Велике значення для зайнятості населення сільської
ради відіграють шахти «Піонер» та «Новодонецька», де працюють більше ніж 200 мешканців села. Тому в розитку гірнодобиваючій галузі зацікавлені усі жителі сільської ради: це і робочі міста, матеріальний добробут, перспектива майбутнього. В сільському господарстві працюють 47 мешканців сільської ради. В соціальній сфері зайнятий 51 мешканець села.
На території сільської ради живуть працелюбні жителі, в колишньому 3 мешканця нагороджені Орденом Леніна (Головач М. М., Молчанов М. П. – покійні), Смеречанський П. Ф., який і по сей час мешкає в с. Степанівка і знаходиться на заслуженому відпочинку.
Серед шахтарських семей відзначається сім’я Татаренко Віктора Івановича, який сам, два сини і два онука працюють на шахтах. Татаренко Віктор Вікторович – пенсіонер, але і зараз успішно працює і за хорошу роботу його портрет розміщено на дошці пошани шахти „Піонер”.
В селі Степанівка працює дитячий садок „Дюймовочка”.
Мешканці Степанівської сільської ради в своїй більшості сповідають православну віру. На території села Степанівка здавна була церква, але в буремному 1933 році її було зруйновано.
І тільки у 1998 році на території сільської ради була зареєстрована православна Свято - Стефанівська церква Горлівської єпархії.
У 2005 році на території православної церкви відкрито діючий Свято-Стефанівський жіночий монастир.
